- покірно
- Присл. до покірний.••
Покі́рно про́шу заст. — а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням; б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покірно
Смотреть что такое "покірно" в других словарях:
покірно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
покірне — присл., діал. Покірно … Український тлумачний словник
потульні — присл. Ол. Покірливо, смиренно, покірно … Словник лемківскої говірки
мовчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Нічого не говорити. 2) Не розказувати, не говорити про кого , що небудь; зберігати в таємниці. 3) перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. || Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю… … Український тлумачний словник
мовчки — присл. 1) Не кажучи ні слова; без слів. || Не здіймаючи галасу; потихеньку. || Не видаючи звуків (про тварин). 2) перен. Не виявляючи протесту; покірно … Український тлумачний словник
послушне — присл., зах. Покірно. Прошу послушне … Український тлумачний словник
просити — прошу/, про/сиш, недок. 1) перех. і неперех., кого, у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. Звертатися з проханням до кого небудь, домагатися чогось; спонукати кого небудь зробити, виконати щось. || з інфін.… … Український тлумачний словник
смиренник — а, ч., розм. Чоловік покірної, лагідної вдачі. || ірон … Український тлумачний словник
деспот — 1) (жорстокий, свавільний правитель із необмеженою владою), тиран; сатрап (також особа, яка покірно виконує жорстоку волю вищого правителя) 2) (жорстока людина, що зловживає своїм становищем, владою над іншими тощо), тиран; самоволець, своєволець … Словник синонімів української мови
пилно — охоче, ввічливо, покірно … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
